ПЕРЕВЕДИТЕ НА УКРАИНСКИЙ ЯЗЫК БЕЗ ОШИБОК Установление нацистского «нового порядка». Оккупационный режим осуществлялся гестапо,
5-9 класс
|
войсками СС, Службой безопасности (СД). Действовала также вспомогательная администрация из числа местных жителей (бургомистры, старосты, полиция). Необходимость управления оккупированными территориями Украины требовала большого и разветвленного административного аппарата, создать который без участия местного населения было тяжело. И у нацистов находились помощники - коллаборационисты.
Коллаборационизм - сотрудничество граждан оккупированного государства с оккупационной администрацией.
Большинство из них составляли те, кто стал жертвой сталинской репрессивной системы, желал отомстить советской власти. Они шли в оккупационные органы, полицию, карательные подразделения. Именно предатели помогли арестовать и уничтожить антигитлеровское подполье в Киеве, Одессе и других городах, помогали найти коммунистов, советских активистов, евреев, обрекая их на уничтожение; иногда коллаборационисты непосредственно участвовали в «акциях уничтожения". Нацисты в идеологической работе использовали в качестве негативных примеров деятельность большевиков против народа Украины. Оккупанты обещали провести аграрную реформу, развивать украинскую культуру, возвратить солдат домой, но это были способы морально-психологического давления, на фоне которого жители Украины объявлялись гражданами «третьего сорта», их жизнь строго регламентировалась правилами и приказами, нарушение которых влекло за собой концлагерь или расстрел. Гитлеровский план «Ост» предусматривал превращение Украины в колониальную страну, аграрно-сырьевой придаток рейха, жизненное пространство для колонизации представителей «высшей расы». В течение 30 лет планировалось выселить 65% населения Украины, на «освободившиеся» земли переселить немцев, а оставшихся в живых местных жителей постепенно «онемечить». Экономический грабеж страны проявлялся в том, что в Германию вывозилось сырье, оборудование, продовольствие, произведения искусства. Настоящей трагедией для Украины стал вывоз людей, в первую очередь молодежи, на работу в Германию. 2.5 млн. мужчин и женщин были угнаны в нацистское рабство в 1941-1944 гг. Десятки тысяч из них погибли на чужбине от истощения, болезней и травматизма. Часть остарбайтеров (так называли вывезенных в Германию), боясь репрессий со стороны советской власти, не вернулись на Родину после окончания войны. Помимо этого, и на оккупированных территориях был организован принудительный труд населения с целью укрепления экономической мощи «третьего рейха». Гитлеровцы организовывали массовое уничтожение военнопленных. Во Львовском, Славутском, Каменец-Подольском и других концлагерях военнопленных было замучено, около 1,5 млн. человек. В Украине зафиксировано почти 300 мест массовых казней населения: действовало 180 лагерей смерти, существовало 50 гетто. Нацистский геноцид был направлен против так называемых «расово неполноценных народов» - украинцев, русских, а также евреев, цыган, которые подлежали поголовному истреблению. Уничтожались представители советской власти, коммунисты.
Встановлення нацистського «нового порядку».Окупаційний режим здійснювався гестапо, військами СС, Службою безпеки (СД). Діяла також допоміжна адміністрація з числа місцевих жителів (бургомістри, старости, поліція). Необхідність управління окупованими територіями України вимагала великого і розгалуженого адміністративного апарату, створити який без участі місцевого населення було важко. І у нацистів перебували помічники - колабораціоністи. Колабораціонізм - співпраця громадян окупованої держави з окупаційною адміністрацією. Більшість з них складали ті, хто став жертвою сталінської репресивної системи, бажав помститися радянської влади. Вони йшли в окупаційні органи, поліцію, каральні підрозділи. Саме зрадники допомогли заарештувати і знищити антигітлерівський підпілля в Києві, Одесі та інших містах, допомагали знайти комуністів, радянських активістів, євреїв, прирікаючи їх на знищення; іноді колабораціоністи безпосередньо брали участь в «акціях знищення". Нацисти в ідеологічній роботі використовували як негативних прикладів діяльність більшовиків проти народу України. Окупанти обіцяли провести аграрну реформу, розвивати українську культуру, повернути солдатів додому, але це були способи морально-психологічного тиску, на тлі якого жителі України оголошувалися громадянами «третього сорту», їхнє життя строго регламентувалася правилами і наказами, порушення яких тягло за собою концтабір або розстріл. Гітлерівський план «Ост» передбачав перетворення України на колоніальну країну, аграрно-сировинний придаток рейху, життєвий простір для колонізації представників «вищої раси». Протягом 30 років планувалося виселити 65% населення України, на «звільнені» землі переселити німців, а що залишилися в живих місцевих жителів поступово «онімечити». Економічний грабіж країни проявлявся в тому, що до Німеччини вивозилося сировину, обладнання, продовольство, твори мистецтва. Справжньою трагедією для України став вивіз людей, в першу чергу молоді, на роботу до Німеччини. 2.5 млн. чоловіків і жінок були викрадені в нацистське рабство в 1941-1944 рр.. Десятки тисяч з них загинули на чужині від виснаження, хвороб і травматизму. Частина остарбайтерів (так називали вивезених до Німеччини), боячись репресій з боку радянської влади , не повернулися на Батьківщину після закінчення війни. Крім цього, і на окупованих територіях було організовано примусову працю населення з метою зміцнення економічної потужності «третього рейху». Гітлерівці організовували масове знищення військовополонених. У Львівському, Славутському, Кам'янець-Подільському та інших концтаборах військовополонених було закатовано, близько 1,5 млн. чоловік. В Україні зафіксовано майже 300 місць масових страт населення: діяло 180 таборів смерті, існувало 50 гетто. Нацистський геноцид був спрямований проти так званих «расово неповноцінних народів» - українців, росіян, а також євреїв, циган, які підлягали поголовного винищення. Знищувалися представники радянської влади, комуністи.
Встановлення нацистського «нового порядку».Окупаційний режим здійснювався гестапо, військами СС, Службою безпеки (СД). Діяла також допоміжна адміністрація з числа місцевих жителів (бургомістри, старости, поліція). Необхідність управління окупованими територіями України вимагала великого і розгалуженого адміністративного апарату, створити який без участі місцевого населення було важко. І у нацистів перебували помічники - колабораціоністи. Колабораціонізм - співпраця громадян окупованої держави з окупаційною адміністрацією. Більшість з них складали ті, хто став жертвою сталінської репресивної системи, бажав помститися радянської влади. Вони йшли в окупаційні органи, поліцію, каральні підрозділи. Саме зрадники допомогли заарештувати і знищити антигітлерівський підпілля в Києві, Одесі та інших містах, допомагали знайти комуністів, радянських активістів, євреїв, прирікаючи їх на знищення; іноді колабораціоністи безпосередньо брали участь в «акціях знищення". Нацисти в ідеологічній роботі використовували як негативних прикладів діяльність більшовиків проти народу України. Окупанти обіцяли провести аграрну реформу, розвивати українську культуру, повернути солдатів додому, але це були способи морально-психологічного тиску, на тлі якого жителі України оголошувалися громадянами «третього сорту», їхнє життя строго регламентувалася правилами і наказами, порушення яких тягло за собою концтабір або розстріл. Гітлерівський план «Ост» передбачав перетворення України на колоніальну країну, аграрно-сировинний придаток рейху, життєвий простір для колонізації представників «вищої раси». Протягом 30 років планувалося виселити 65% населення України, на «звільнені» землі переселити німців, а що залишилися в живих місцевих жителів поступово «онімечити». Економічний грабіж країни проявлявся в тому, що до Німеччини вивозилося сировину, обладнання, продовольство, твори мистецтва. Справжньою трагедією для України став вивіз людей, в першу чергу молоді, на роботу до Німеччини. 2.5 млн. чоловіків і жінок були викрадені в нацистське рабство в 1941-1944 рр.. Десятки тисяч з них загинули на чужині від виснаження, хвороб і травматизму. Частина остарбайтерів (так називали вивезених до Німеччини), боячись репресій з боку радянської влади , не повернулися на Батьківщину після закінчення війни. Крім цього, і на окупованих територіях було організовано примусову працю населення з метою зміцнення економічної потужності «третього рейху». Гітлерівці організовували масове знищення військовополонених. У Львівському, Славутському, Кам'янець-Подільському та інших концтаборах військовополонених було закатовано, близько 1,5 млн. чоловік. В Україні зафіксовано майже 300 місць масових страт населення: діяло 180 таборів смерті, існувало 50 гетто. Нацистський геноцид був спрямований проти так званих «расово неповноцінних народів» - українців, росіян, а також євреїв, циган, які підлягали поголовного винищення. Знищувалися представники радянської влади, комуністи.
Другие вопросы из категории
Читайте также
цилькуляр? Александ 3 был страстным коллекционером картин,предметов искусства имногого другого.Что произошло с его колекцией после смерти? Её называли тихой царицой.При её непосредственном участии было организовано Потриотическое общество для поддержки и облегчения участи многих страдальцев после войны в в 1812 года.О ком речь?
1)выпишите имена московских царей , в хронологичном порядке их правления
2) кого назвали "тушинским злодеем"
3) кто и когда напечатал в Москве первую книгу ? как она называлась ?
4) назовите территории , присоединенные к московии за Ивана грозного?
Я пишу , русским алфавитом на украинском языке (некоторые слова)